Місто Кам’янець-Подільський називають «квіткою на камені» (Леся Українка). Воно знаходиться на кам’яному острові, який зі всіх боків омиває річка Смотрич. Число його архітектурних пам’яток доходить до 100. Фортеця зокрема знаходиться у межах історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», який входить до «Семи чудес України».
Соромно зізнатись, але в Кам’янці – Подільському (як і в Хотині) ще не була… Тому, як тільки випала нагода, ми одразу ж поїхали. Дорога з Тернополя важка і досить таки тривала.
Так як їхали групою з класом сестри, тобто діти віком 10-12 років, то і екскурсію нам запропонували дитячу, тому нічого цікавого і нового я не почула (хоча 5-класникам сподобалась) поки проводили екскурсію, я знайшла Wi-Fi (ось це справді здивувало), де й шукала цікаве про фортецю.
При вході в фортецю Вас одразу заведуть до колодязя, справді неймовірно глибокий, але дуже швидко нас і вивели, бо багато цікавих хлопців захотіли поглянути всередину.
Після цього ми потрапили в фортецю – в’язницю, де за легендою сидів славнозвісний Устим Кармалюк, а ось під в’язницею є виставка середньовічний засобів для катувань (ось тут я згадала Володимира Мироновича і його розповіді, тому й діточкам розповіла, зате по дорозі назад було тихо).
Також раджу погуляти по кам’яних бастіонах. Уявляєш себе середньовічною дамою, яка проходить серед темних кам’яних стін, і лише сонце, що пробивається через вузькі вікна освітлює обличчя (так поетично вийшло).
Всередині є чимало виставок та експозицій, тому якщо є час їх варто відвідати.
Тетяна Склярова
А зараз трохи історичних даних:
«Про те, коли саме почали будувати Кам’янець-Подільську фортецю, існує кілька версій. І вони нероздільно пов’язані з історією заснування самого міста.
Найромантичніша з них приписує Кам’янцю давньоримську назву Клепідава. У часи дако-римських війн у ІІ столітті прилегла до Дакії територія Наддністрянщини контролювалася римлянами. Вже тоді у Кам’янці-Подільському існували муровані фортифікації. Таку гіпотезу ще у позаминулому столітті висунули польські історики.
Та більшість все ж дотримується версії, що перші споруди фортеці будували у XI-XII, а основні укріплення звели до XVI-XVII століть.
Та як би там не було, у тому, що в часи Київської Русі фортифікації в Кам’янці таки існували, не сумніваються. Підтверджує це і культурний шар півметрової товщини у найстарішій башті фортеці, що датується XII – XIII століттями.
Першим за розбудову і укріплення замку взявся король Данило Галицький. Бо ж після розпаду Київської Русі ці землі відійшли до Галицько-Волинського князівства.
“FELIX REGNVM QVOD TEMPORE PACIS TRACTAT BELLA“- Щаслива держава, яка в часи миру готується до війни. Таким написом зустрічала приїжджих кам’яна брама, яка до 1876 відкривала замкову територію.
Оборонні укріплення в Кам’янці-Подільському вважаються зразком найкращих фортифікацій Східної Європи. Весь замковий комплекс поділяють на Старий та Новий замок.
Стара фортеця має аж 11 башт. Збудовані вони спеціально так, щоб виступали за загальну лінію мурів. Найстарша з них – «Денна». Колись тут була римо-католицька каплиця св. архангела Михаїла. На внутрішній стіні споруди навіть зберігся давній напис про це. Цікаво, що у «Денній» башті досі є залишки кам’яних мурів XIII ст. — із зубцями-мерлонами та бійницями, пристосованими для стрільби з лука.
Найвища башта замку — Папська. Має аж 5 поверхів. І дуже цікаву структуру: внизу чотирибока, посередині восьмибока, на самому вершку кругла. Багато років тому башту прикрашав величезний герб із папською тіарою. Власне, її назва пов’язана із виділеними на будівництво коштами папи Юлія ІІ.
До речі, саме у цій башті свого часу був ув’язнений відомий повстанський ватажок Устим Кармелюк. Про те, як йому вдалось втекти звідти, досі ходить багато легенд. Жінкам найбільше подобається та, у якій саме один предмет жіночого гардеробу допоміг Кармелюку здійснити відчайдушний крок.
Мовляв, за час тюремного перебування героя часто навідували жінки, щораз інші. І кожну з них він просив залишити на згадку йому хустку, у якій прийшла відвідувачка. Так день за днем чоловік назбирав їх стільки, що зв’язавши своєрідний канат, зміг спуститися по ньому із майже 30-метрової висоти. Було це у ніч з 12 на 13 березня 1823 року.
Всі 11 башт фортеці мають своїх засновників і свої часи «народження». «Чорна», «Рожанка», «Колодязь», «Ляцкоронська», «Водна», «Нова», «Ковчег», «Тенчинська» і «Ковпак» кожна із назв відображає окрему історію.
Нова фортеця – це бастіонна система з додатковими оборонними спорудами, яка прикривала Стару фортецю з боку поля. Це високі земляні вали і глибокі рови, обставлені каменем.
Дуже цікавим є Замковий міст. Збудований не впоперек, а вздовж річки, яка під ним протікає. Річка Смотрич. Рівень її води, до речі, подоляни могли піднімати, коли їм це було потрібно. За допомогою спеціальної системи шлюзів. Раніше міст мав арочну форму. Та під час турецької окупації його перебудували.
Серед найпопулярніших об’єктів комплексу – так звана Боргова яма. За давніми переказами, сюди саджали тих, хто надто довго не міг, чи не хотів віддавати позичене. Мабуть зі співчуття сучасні туристи щедро закидали монетами чоловіка (муляж), який досі там перебуває.
Замок і сьогодні вражає своєю неприступною красою. Здається, час тут зупинився. І щоб побувати у минулому, варто лише приїхати у Кам’янець-Подільський. Тут все так, як у давні героїчні часи. Ті, про які знімають фільми. Не даремно саме Кам’янець-Подільський замок обрали імениті режисери таких фільмів, як “Той, хто пройшов крізь вогонь”, «Устим Кармелюк», “Тарас Бульба”, та немало інших, відомих широкому загалу.
Література
Понятишин Надія. Легендарна фортеця королівського міста. //ВСВІТІ http://vsviti.com.ua/makepeaple/26436