Бат - місто, що відоме у всьому світі своєю величною архітектурою та римськими руїнами. В ньому є театри та понад 40 музеїв, а також об`єкти, що відносяться до Всесвітньої спадщини Юнеско.
У місті Бат знаходяться три гарячих джерела. Найбільше з них – римське священне джерело, що б’є з глибини 3000 м. Вода містить 43 мінеральні речовини і тече зі швидкістю 1 250 000 літрів в день при сталій температурі 46.5 за Цельсієм. Саме довкола цього джерела були збудовані Римські лазні.
Гарячі джерела в районі Бат були відомі задовго до приходу римлян. В англосаксонські часи Бат був відомий як Acemannesceastre, або «місто хворих чоловіків». Археологічні дані свідчать про те, що місце майбутнього основного джерела римських лазень, можливо, розглядалося британцями як святилище, присвячене богині Суліс, яку римляни пізніше ототожнили з Мінервою.
Назва Суліс продовжувала використовуватися після римського вторгнення. Воно з’явилося в римській назві міста, коли приблизно в 43 році нашої ери навколо джерел був побудований римський курорт із такою назвою Аква Суліс. У той час тут був побудований римський храм, а купальний комплекс розширювався протягом наступних 300 років. Інженери вбили дубові пні в мулисту землю, щоб забезпечити стабільність фундаменту, а потім обгородили джерело неправильною кам’яною цистерною, облицьованою свинцем. У ІІ столітті гарячі джерела вже були закриті в дерев’яну споруду зі склепінчастою бочкою, в якій містилися: кальдарій (гаряча ванна), тепидариум(тепла ванна) i фригидарий (холодна ванна). У III столітті місто було оточене оборонними стінами. Священне джерело служило подвійній меті: воно було центром богослужіння, де пропонувалися підношення Суліс Міневрі, а також резервуаром, який забезпечував лазні гарячою водою.
Після падіння римської влади в першому десятилітті V століття римські лазні були зруйновані, а потім зникли внаслідок підвищення рівня ґрунтових вод і замулення.
Королівська купальня зведена в ХІІ столітті над Священним джерелом і використовувалася для цілющого купання і плавання. У ХVІІІ ст. питна джерельна вода набула популярності і там збудували бювет. Тоді ж відкопали частини римських лазень, але повне відновлення розпочалося з 1880 року.
На даний момент функціонує виставка з найбільш відомих предметів: голова Горгони із храму, позолочена бронзова голова богині богині Суліс Міневри та знахідки, підняті зі Священного джерела. Серед інших експонатів – вівтарі та надгробні пам’ятники, які увічнюють пам'ять про військових та визначних відвідувачів цього курорту.
Лазні складаються з декількох частин
Священне джерело впадає в римський резервуар, збудований, щоб утримувати воду. Римляни накрили його склепінчастим дахом. Після їх відходу дах провалився в джерело. В 1100 роках на римських руїнах збудували Королівську купальню. Вона змінювалася багато разів, але сьогоднішня її конструкція збереглася з 19 століття.
Велика купальня забезпечується гарячою мінеральною водою із джерела. Розташовані довкола нього сходи сягають плоского дна на глибині 1.6 метра, яке все ще вкрите римським графітом. Понад джерелом римляни збудували циліндричне склепіння, частина якого збереглося до сьогодні.
Східні лазні спочатку складалися з двох менших басейнів, які постачалися теплою водою з Великої купальні. Впродовж 350 років вони розширювалися та декілька разів перебудовувалися.
Західні лазні містять холодну круглу купальню, яка колись служила вхідною залою до лазень. Пізніше тут збудували басейн, щоб купальники з нагрітих кімнат змогли занурюватися у холодній воді. Це були , так звані, турецькі лазні, або парові.
Георгіанська архітектура Бата вражає. Королівський Півмісяць, побудований наприкінці 1700-х років Джоном Вудом молодшим, було визначено будівлею Всесвітньої спадщини.
Однією з найвідоміших визначних пам’яток міста є міст Палтні, що побудований у 1770 році видатним архітектором Робертом Адамом за зразком Понте Веккіо у Флоренції.
Батське абатство має чудові вітражі, колони з медово-золотистого каменю та одні з найкращих віялових склепінь у світі створюють надзвичайне відчуття світла та простору. Але в цьому є щось більше. Понад 1200 років на цьому місці існувало місце християнського поклоніння, і сьогодні абатство залишається живою церквою з богослужіннями, які відбуваються протягом усього тижня.
Прогулянка містом:
