Фонетика (гр. phonetike — звуковий, голосовий) — розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови. Основним об’єктом вивчення фонетики є звуки — найменші одиниці мовного потоку. Звуки поділяються на голосні і приголосні.

Графіка (гр. graphikos від grapho — пишу, креслю, малюю) — це сукупність усіх засобів даної писемності, накреслень, якими мова передається на письмі: літери алфавіту, апостроф, знак наголосу, розділові знаки.

Орфоепі́я (грецьк. ορθος — «правильний», грецьк.επος — «мова», «мовлення») — це розділ мовознавчої науки, що вивчає сукупність правил про літературну вимову. Предметом орфоепії є звукові особливості мовлення, однак усне мовлення розглядається в цьому випадку не взагалі, а тільки з погляду його відповідності сучасним літературним нормам.