Кома ставиться між однорідними членами речення, з’єднаними безсполучниковим зв’язком (В селі бігли з дворів назустріч чумакам дівчата, діти, поважні діди з палицями (С. Васильченко)).

Якщо однорідні члени речення поєднані за допомогою сполучників, то кома ставиться:

1) при протиставних сполучниках а, але, та (= але), однак, проте, зате (Ніч була темна, але тиха (І. Нечуй-Левицький);

2) при єднальних та розділових сполучниках і…і, або…або, то…то, ні…ні, чи…чи, якщо вони повторюються (Ведмеді бувають бурі, і сірі, і білі (Остап Вишня));

3) між однорідними членами речення, з’єднаними сполучниками попарно (Оживлялась музика крапель, сумних і веселих, лінивих і жвавих, глухих та дзвінких (М. Коцюбинський)).

Між поширеними однорідними членами речення іноді ставиться крапка з комою, особливо коли в їхньому складі вже є розділові знаки (Товариство почало виходити з куреня; віталося з рибалками, котрі поралися то коло снасті, то коло свого убогого добутку).

Кома не ставиться між однорідними членами речення, якщо вони поєднані неповторюваними єднальними або розділовими сполучниками (Зліз кіт на сало та й кричить: «Мало!» (Нар. тв.)).

Між однорідними членами речення в деяких випадках може також ставитися тире:

1) при протиставленні, тобто на місці протиставних сполучників а, але (То не хмара — біла пташка хмарою спустилась (Т. Шевченко));

2) між однорідними присудками, якщо наступний виражає швидку зміну подій або уточнення попередньої дії (Не вечеряти, не сидіти, не розмовляти, а впасти на лаву — і вмить склепити очі (М. Коцюбинський))

Узагальнююче слово при однорідних членах речення.

При однорідних членах речення може бути узагальнююче слово. У ролі узагальнюючого слова вживаються різні частини мови, але найчастіше займенники і прислівники: все, ніхто, ніщо, скрізь тощо. Узагальнююче слово може стояти перед або після однорідних членів речення. Узагальнюючі слова в реченні виконують ту саму синтаксичну функцію, що й однорідні члени, до яких вони відносяться. Узагальнюючі слова означають родові поняття, а перелічувані однорідні члени — видові.

Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами речення, то перед ними ставиться двокрапка (Усе зникло, наче в казці: і місто, і гори, і поле, і гай).

Якщо узагальнююче слово стоїть після однорідних членів речення, то перед ним ставиться тире (І земля, і вода, і повітря — усе поснуло).

Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами речення, а після них речення продовжується, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них — тире (Твори багатьох українських письменників: Т. Шевченка, І. Франка, В. Винниченка —перекладені різними мовами світу). Іноді після узагальнюючого слова перед однорідними членами з волі автора може ставитись не двокрапка, а тире (Неспокій, рух і боротьбу я бачив скрізь — у дубовій корі, у старих пеньках, у болотяній воді).